Петро Канізій ТІ, св.

Петро Канізій (8 травня 1521р., Неймеген - 21 грудня 1597р., Фрібур) - єзуїт, канонізований Католицькою церквою в 1925 році. Зарахований до числа Вчителів Церкви.

У 1536-1546 році навчався в Кельнському університеті, де зблизився з членами Товариства Ісуса. У 1543 році вступив до Товариства, ставши першим єзуїтом з числа голландців. Після закінчення університету висвячений у священики, займався богослов'ям та видавничою діяльністю, зокрема, видав праці Кирила Олександрійського і Папи Лева Великого. У 1548-1549 роках викладав богослов'я в Мессіні (Сіцілія), 1549 року склав вічні монаші ​​обіти і в тому ж році отримав ступінь доктора богослов'я.

У 1549-1552 роках був ректором Віденського університету, викладав у ньому богослов'я. Тричі відмовлявся від прийняття сану єпископа, бажаючи зосередитися на справах чину.

У 1556-1569 роках обіймав посаду провінціала південнонімецької провінції Товариства Ісуса.

У 1580 р. поїхав з Німеччини. Останні 17 років життя провів у швейцарському Фрібуре, де заснував школу єзуїтів, що стала згодом основою для Фрібурського університету.

Петро Канізій - автор 30 богословських творів. Найбільшу популярність здобули три праці - «Сума християнського вчення», «Сума християнського вчення, розбита на питання і пристосована до сприйняття людей неосвічених» і «Малий катехизм». Праці Канізія ще за його життя пережили більше 200 видань. Канізій також був відомий своїми проповідями, особливо в катедральному соборі Аугсбурга, де він регулярно служив у 1559-1568 роках.

Одразу після смерті Канізія розпочався процес беатифікації, який проте був на час перерваний у зв'язку з розпуском єзуїтів у 1773-1814 роках. У 1864 році Петро Канізій був зарахований до лику блаженних, 21 травня 1925р. канонізований і зарахований до Вчителів Церкви. Папа Лев XII називав Петра Канізія другим апостолом Німеччині після Боніфація.

Пам'ять Петра Канізія в Католицькій церкві - 21 грудня, в Німеччині прийнята дата 27 квітня.