Захарій, папа римський, св.

Захарій (нар. в Калабрії, пом. 15 березня 752 р.) – святий Католицької Церкви, Папа в період з 3 грудня 741 р. до 15 березня 752 р.

Його батьком був Поліхромій з Калабрії.

Він був останнім з пап грецького походження, але народився в Італії, а також останнім Папою, який повідомив імператора про його обрання. Він продовжував боротьбу проти іконоборства.

У 40-их рр. VIII століття Папа вів перемовини з королем лангобардів Ліутпрандом (з яким він зустрівся особисто 742 року) і повернув викрадені добра, захоплені міста, а також підписав 20-річний мирний договір. За рік лангобарди пограбували Равенну і знову Захарій провів успішні перемовини. Проте незабаром один з наступників Ліутпранда, Айстульф, зайняв Равенну, що закінчило існування екзархату.

Захарій відразу після виборів відправив делегатів до імператора Костянтина V Копроніма. Продовжував політику, встановлену його попередниками. Виступав проти  іконоборчих претензій імператора Костянтина, і в той же час намагався не втратити зв’язків з імперією. На прохання Піпіна Короткого видав офіційне розпорядження, щоб королівські титули надавати тим, хто насправді здійснює владу. У результаті, за допомогою його авторитету був позбавлений влади останній король з династії Меровінгів, Хільдерик III. Папа наказав св. Боніфацію (який тоді був папським делегатом) помазати Піпіна Короткого на нового короля франків.

Літургійний спогад відзначається 22 березня.