Останні додані публікації

Окроплення у християнстві - ритуальне кроплення людей, речей і ін. освяченою водою.

Латеранські угоди – система договорів між італійською державою і Святим Престолом. Призвели до правового врегулювання взаємних претензій між Італією та Святим Престолом, до вирішення «Римського питання», що існувало з 1870 року; визначили права і привілеї Католицької Церкви, її становище в Італійському королівстві.

Святий Тит Чудотворець жив у VII ст. і був побожним ченцем у царгородському монастирі. Життя в убогості, чистоті й послусі було йому таке миле, що він не проміняв його на жодні скарби світу.

Святий Мокій був пресвітером в Македонії, в місті Амфіполі. Під час гоніння на християн імператора Діоклетіана (284-305) святий Мокій переконував язичників, що зібралися для святкування на честь язичницького божества Діоніса (Бахуса), залишити беззаконні та злі звичаї, що супроводжували це торжество, покаятися, навернутися до Господа Ісуса Христа і очиститися в святому хрещенні.

Преподобний Іона пресвітер, жив у Палестині в кінці VIII - на початку IX ст. Преподобний Іона мав двох синів прославлених згодом Церквою за мученицьке сповідання віри під час іконоборної єресі.

Під час страждань священномученика архидиякона Лаврентія римський воїн Роман раптово вигукнув: "Святий Лаврентіє, я бачу світлого юнака, який стоїть біля тебе і обтирає твої рани! Заклинаю тебе Господом Христом, не покидай мене!" Після цього святого Лаврентія зняли з диби і віддали до в'язниці. Роман приніс води і благав мученика хрестити його.

Святий Іван Ветхопечерник жив у VIII ст. і вже в юності посвятив себе Господу Богу. Відвідавши Святу Землю, вступив до монастиря поблизу Єрусалима. Івана, який відзначався духом молитви, було висвячено на священика. Називають його Ветхопечерником, бо він проживав у старому монастирі св. Харитона, церква якого була в печері. Спочив у Бозі у великій святості.

Був піддияконом в єгипетській Александрії і очолював групу християн, що підтримували св. Атанасія Александрійського і протистояли аріанізму. За це його арештували, бичували, а потім відправили на виправні роботи в римські копальні.

У 356 році, по дорозі до копалень, Євтихій помер від цькування і виснаження. Інших християн, які висловлювали йому своє співчуття, побили.

ІІ Нікейський собор – VII Вселенскій собор, скликаний імператрицею Іриною для засудження  іконоборства і відновлення  іконопочитання; відбувся у Нікеї (суч. Ізнік, Туреччина) у вересні -жовтні 787.